#ukrainisch #gastbeitrag | Danylo Poliluev-Schmidt

Більше українських голосів у Берліні

Данило Полілуєв-Шмідт — політичний есеїст, культурний колумніст, подкастер і керівник IWEK e.V. З 2014 року він активно займається політичною діяльністю, висвітлюючи політичні та культурні теми в Німеччині та Україні, щоб сприяти взаєморозумінню між обома країнами. Крім того, він є приємною та дружелюбною людиною, яка пристрасно працює на благо своєї громади.

Якщо ви це читаєте, то, ймовірно, були на українському заході в Берліні або плануєте його відвідати. Але як сталося так, що ми можемо все це пережити зараз, якщо ще десять років тому це було неможливо? Ця зміна в значній мірі пов'язана з трагічними подіями в Україні, спричиненими Росією. Ці події призвели до значної міграції до Німеччини, зокрема до Берліна. В результаті українська громада в Берліні зросла, привезла свою культуру, заходи та традиції, збагативши культурний ландшафт міста. Це все не було помітно чи доступно десять років тому.

У сучасній історії України було дві великі хвилі української еміграції до Європи: після початку Російсько-Української війни (після 2014 року) та після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Перша хвиля була розтягнута в часі та складалася переважно зі студентів. На відміну від цього, хвиля 2022 року складалася з жінок, дітей та літніх людей, котрі втікали до Европи. Цікаво, як ці міграції вплинули на середовища, в яких ці люди оселилися. Берлін став важливим осередком сили для багатьох шукачок та шукачів захисту. Вони обирали Берлін з різних причин, але одним із важливих факторів була і залишається унікальність міста. У Берліні люди можуть вільно висловлюватися без страху перед суспільним осудом, що створює привітну та інклюзивну атмосферу для тих, хто шукає притулку.

Для української громади в Берліні велика складність полягала в побудові міцної та ефективної мережі, діаспорянських інституцій. Українська громада у Німеччині прагне надавати захист українцям, особливо україномовним, які постраждали від війни, і надавати їм можливість демонструвати свої таланти та багатогранну культуру. Певна складність виникає через поширене хибне уявлення про те, що Україна та українці є частиною колишньої російської сфери впливу. Часто люди запитують: "Чому ви це робите українською?" або вважають, що певні культурні вираження "занадто орієнтальні" або "занадто фольклорні", і часто запитують, чи є це російським. Такі питання та узагальнення сприяли непорозумінням між німецьким суспільством і новоприбулою українською діаспорою.

На мою думку, є місце для покращення з обох сторін, але ми вже досягли значного прогресу в правильному напрямку. Українська громада доклала великих зусиль, аби розвіяти ці непорозуміння та стереотипи, а також підкреслити унікальність української культури. Заходи, майстер-класи та культурні виставки відіграли вирішальну роль у просвітництві місцевого населення та сприянні більшому розумінню багатої спадщини та сучасних внесків українців. Важливо зазначити, що більшість цих заходів та проєктів організовуються волонтерами без додаткової підтримки з України. Важливо продовжувати сприяти взаєморозумінню та цінуванню унікальної української ідентичності, виходячи за межі застарілих уявлень і приймаючи багатство різноманітности, яке українська громада приносить до Берліна. Ці постійні зусилля приносять користь не лише українській діаспорі, але й збагачують культурне середовище Берліна, роблячи його ще більш яскравим та інклюзивним містом.

Що ж можна побачити з української культури в Берліні? Насправді зараз можна обрати на свій смак: починаючи від їжі до культурних чи університетських курсів або волонтерства.

Існує багато НУО у Берліні, котрі зосереджені на українській культурі та літературі як за кордоном, так і в Україні. Деякі, які мені особливо близькі, включають Kul’tura e.V., які роблять чудові виступи на Карнавалах культур у Берліні, демонструючи українські традиції та виступи. IWEK e.V. співпрацює з університетом Потсдама для проведення виставок під назвою "Die Bewaffnete Wahrheit". У 2022 році вони запустили альманах "Книги про Україну", щоб допомогти своїм німецьким друзям краще зрозуміти країну. Він містить ретельно відібрану сучасну та класичну українську літературу, а також книги німецькомовних авторів. Кожне видання містить особисті коментарі членів їхньої команди на основі їхніх вражень від читання.

Vitsche e.V. організовує різноманітні заходи, протести та виступи. Одним із видатних є "Ukrainian Sound Garden", який пропонує не лише музичні враження, але й безліч вечірніх активностей та занурення в українську культуру. А їхні протести та перфоманси не залишать нікого байдужим. Plast Berlin проводить різні заходи для молодших та старших учасників, де діти можуть більше дізнатися про українські традиції.

Українська культурна спільнота (UCC) представляє мистецькі роботи на своїх стінах та пропонує розкішну резиденцію з позолоченими ліпнинами та текстильними шпалерами поблизу Курфюрстендамму в Берліні. Ця розкішна резиденція надає простір для проживання, роботи та виставки своїх творів 18 українським мисткиням та митцям.

У Берліні відбулися чудові співпраці між музеями та українськими митцями. Наприклад, колекція скульптур та Музей візантійського мистецтва в Боде-Музеї, що містить об'єкти з 3-го по 18-е століття, залишаються актуальними сьогодні та надихають сучасне українське мистецтво. Після російського вторгнення музей запросив десять українських митців та мисткинь, щоби вони взаємодіяли з відібраними історичними творами. Цей проєкт використовує релігійне мистецтво для висвітлення ключових питань європейських суспільств 21-го століття, проводячи паралелі між минулими соціальними конфліктами та сьогоденними українськими переживаннями. Презентовані роботи (2014-2022) відображають емоційні та драматичні зміни в житті українськогоонароду через постійні конфлікти. Ще однією значущою співпрацею є "Ukrainian Dreamers: Kharkiv School of Photography" у комунальній галереї Берліна, яка демонструє таланти поколінь Харківської школи української фотографії.

І останнє, але не менш важливе, це проєкт фонду Конрада Аденауера, Café Kyiv. Ця подія відбувається лише раз на рік, але багато хто сподівається на її повернення у 2025 році. Захід збирає представників політики, бізнесу та культури, створюючи унікальну атмосферу зі змішаними цілоденними політичними дискусіями, художніми виступами, поп-ап ринком та кулінарними пропозиціями. Через десять років після Революції гідності "Café Kyiv" у 2024 році стане символом: майбутнє України лежить у Європі.

Коли я переїхав до Берліна, один мій новий німецький друг сказав мені, що Берлін — це не місто, а люди. Тепер я повністю згоден із цією тезою, оскільки наша українська громада сильніша, ніж будь-коли, у німецькій столиці.

Ukrainische Stimmen in Berlin

Danylo Poliluev-Schmidt ist politischer Essayist, kultureller Kolumnist, Podcaster und Leiter des Vereins Initiative für Wissensaustausch, Empowerment und Kultur: IWEK. Seit 2014 ist er politisch aktiv und beleuchtet politische und kulturelle Themen in Deutschland und der Ukraine, um das Verständnis zwischen beiden Ländern zu fördern. Der deutsch-ukrainische Berliner kommentiert für PINKDOT spürbare Veränderungen in unserer Stadt.

Wenn Ihr das hier lest, wart ihr wahrscheinlich schon auf einer ukrainischen Veranstaltung in Berlin oder plant, daran teilzunehmen. Aber wie kommt es, dass wir all dies jetzt erleben können, was vor zehn Jahren noch nicht möglich war? Diese Veränderung hängt größtenteils mit den tragischen Ereignissen in der Ukraine zusammen, die durch Russland verursacht wurden. Dieser historische Einschnitt hat zu einer erheblichen Migration nach Deutschland geführt, insbesondere nach Berlin. Infolgedessen ist die ukrainische Gemeinschaft in Berlin gewachsen und hat ihre Kultur, Veranstaltungen und Traditionen mitgebracht, wodurch die kulturelle Landschaft der Stadt auf eine Weise bereichert wurde, die vor einem Jahrzehnt noch nicht sichtbar oder zugänglich war.

Es gab zwei große Wellen der ukrainischen Migration in der gegenwärtigen Geschichte nach Europa: Nach Beginn des Russisch-Ukrainischen Krieges ab 2014 und nach der umfassenden Invasion seit 2022. Die erste Welle war zeitlich gestreckt und bestand hauptsächlich aus Studierenden. Im Gegensatz dazu flüchteten 2022 vor allem Frauen, Kinder und ältere Menschen nach Europa. Interessant ist, wie diese Migrationen die Umgebungen beeinflusst haben, in denen sich diese Menschen niederließen.

Berlin wurde zu einem wichtigen Ziel für viele Schutzsuchende. Sie wählten Berlin aus verschiedenen Gründen, aber ein wesentlicher Faktor war und ist die Einzigartigkeit der Stadt. In Berlin können sich Menschen frei ausdrücken, ohne Angst vor Verurteilung, was eine einladende und inklusive Atmosphäre für diejenigen schafft, die Zuflucht suchen.

Für die ukrainische Gemeinschaft in Berlin war der Aufbau eines starken und effizienten Netzwerks eine große Herausforderung. Diese Gemeinschaft zielt darauf ab, Ukrainern die vom Krieg betroffen sind, Schutz zu bieten und ihnen die Möglichkeit zu geben, ihre Talente und vielfältige Kultur zu präsentieren. Die Herausforderung dabei beruht auf dem weit verbreiteten Missverständnis, dass die Ukraine und ihre Menschen Teil der ehemaligen russischen Einflusssphäre sind. Häufig wurden Fragen gestellt wie: „Warum machst du das auf Ukrainisch?“ oder schlugen vor, dass bestimmte kulturelle Ausdrucksformen „zu orientalisch“ oder „zu folkloristisch“ seien. Solche Fragen und Verallgemeinerungen haben zu Missverständnissen zwischen der deutschen Gesellschaft und der neu angekommenen ukrainischen Diaspora beigetragen.

Meiner Meinung nach gibt es auf beiden Seiten Raum für Verbesserungen, aber wir haben bereits bedeutende Fortschritte in die richtige Richtung gemacht. Die ukrainische Gemeinschaft hat hart daran gearbeitet, diese Missverständnisse zu zerstreuen und die Einzigartigkeit der ukrainischen Kultur hervorzuheben. Veranstaltungen, Workshops und kulturelle Ausstellungen haben eine entscheidende Rolle bei der Aufklärung der lokalen Bevölkerung und der Förderung eines größeren Verständnisses für das reiche Erbe und die zeitgenössischen Beiträge der Ukrainer gespielt. Wichtig zu betonen ist, dass die meisten dieser Veranstaltungen und Projekte von ehrenamtlichen Personen organisiert werden, ohne weitere Unterstützung von der Ukraine. Es ist entscheidend, weiterhin gegenseitiges Verständnis und Wertschätzung der einzigartigen ukrainischen Identität zu fördern, über veraltete Wahrnehmungen hinauszugehen und die reiche Vielfalt zu umarmen, die die ukrainische Gemeinschaft nach Berlin bringt. Diese fortlaufenden Bemühungen kommen nicht nur der ukrainischen Diaspora zugute, sondern bereichern auch das kulturelle Gefüge Berlins und machen es zu einer noch lebendigeren und inklusiveren Stadt.

Was kann man also von der ukrainischen Kultur in Berlin erleben? Tatsächlich kann man jetzt nach Belieben wählen: angefangen beim Essen bis hin zu kulturellen oder universitären Kursen oder Freiwilligenarbeit. Es gibt viele NGOs, die sich sowohl im Ausland als auch in der Ukraine auf ukrainische Kultur und Literatur konzentrieren. Einige, die mir besonders am Herzen liegen, sind Kul’tura e.V., die großartige Beiträge beim Karneval der Kulturen in Berlin leisten und ukrainische Traditionen und Aufführungen präsentieren. IWEK arbeitet mit der Universität Potsdam für Ausstellungen unter dem Titel „Die bewaffnete Wahrheit“ zusammen. Im Jahr 2022 haben sie den Almanach „Bücher über die Ukraine“ ins Leben gerufen, um Deutschen das Land näherzubringen. Er enthält sorgfältig ausgewählte zeitgenössische und klassische ukrainische Literatur sowie Bücher deutschsprachiger Autoren. Jede Ausgabe enthält persönliche Kommentare ihrer Teammitglieder basierend auf ihren Leseerfahrungen.

Der Vitsche e.V. organisiert verschiedene Veranstaltungen, Proteste und Aufführungen. Eine bemerkenswerte Veranstaltung ist der „Ukrainian Sound Garden“, der nicht nur musikalische Erlebnisse bietet, sondern auch eine Vielzahl von Abendaktivitäten und ein immersives Erlebnis in die ukrainische Kultur. Plast Berlin veranstaltet verschiedene Events für jüngere und ältere Teilnehmer, bei denen Kinder mehr über ukrainische Traditionen erfahren können.

Die Ukrainian Cultural Community: UCC zeigt Kunstwerke an ihren Wänden und bietet eine prächtige Residenz mit vergoldetem Stuck und Textiltapeten in der Nähe des Kurfürstendamms. Diese prächtige Residenz bietet 18 ukrainischen Künstlerinnen und Künstlern Raum zum Leben, Arbeiten und Ausstellen ihrer Kunst. In Berlin hat es wunderschöne Kooperationen zwischen Museen und ukrainischen Künstlern gegeben. Zum Beispiel bleibt die Skulpturensammlung und das Museum für Byzantinische Kunst des Bode-Museums, das Objekte aus dem 3. bis 18. Jahrhundert beherbergt, heute relevant und inspiriert zeitgenössische ukrainische Kunst. Nach der russischen Invasion lud das Museum zehn ukrainische Künstler ein, sich mit ausgewählten historischen Werken auseinanderzusetzen. Dieses Projekt nutzt religiöse Kunst, um zentrale Fragen der europäischen Gesellschaften des 21. Jahrhunderts hervorzuheben und Parallelen zwischen vergangenen sozialen Konflikten und den heutigen ukrainischen Erfahrungen zu ziehen. Die präsentierten Werke (2014-2022) spiegeln die emotionalen und dramatischen Veränderungen im ukrainischen Leben aufgrund der anhaltenden Konflikte wider.

Eine weitere bemerkenswerte Zusammenarbeit ist die „Ukrainian Dreamers: Kharkiv School of Photography“ in der Kommunalen Galerie Berlin, die die generationenübergreifenden Talente der ukrainischen Charkiwer Schule präsentiert. Last but not least ist das Projekt der Konrad-Adenauer-Stiftung zu nennen, „Café Kyiv“: Dieses Event findet nur einmal im Jahr statt, aber viele hoffen auf eine Rückkehr im Jahr 2025. Die Veranstaltung bringt Vertreter aus Politik, Wirtschaft und Kultur zusammen und schafft eine einzigartige Atmosphäre mit einer Mischung aus ganztägigen politischen Diskussionen, künstlerischen Darbietungen, einem Pop-up-Markt und kulinarischen Angeboten. Zehn Jahre nach der Revolution der Würde setzt „Café Kyiv“ in diesem Jahr ein Zeichen: Die Zukunft der Ukraine liegt in Europa.

Als ich nach Berlin zog, sagte mir ein neuer Freund, dass Berlin nicht die Stadt ausmacht, sondern die Menschen. Jetzt stimme ich dieser Aussage voll und ganz zu, denn unsere ukrainische Gemeinschaft ist stärker als je zuvor in der deutschen Hauptstadt.